Може завтра з віття опаде листочок,
І зима холодна закує гілля?
Йде сьогодні мирно поруч перехожий,
Ще теплом зігріті душі і тіла.
Не провести б дарма посланого часу,
І не змарнувати б дорогих хвилин.
Не таїти б в серці заздрість чи образу,
Не жаліти б Богу не своїх годин.
Зрозуміти б плани, що створило небо,
А точніше Божі, Він усе створив.
І щодня вдивлятись на Христа і в себе,
Молячись, щоб зміни Бог в душі творив.
Відігріти б того, хто десь на узбіччі
Втратив дім й роботу, втратив сенс життя.
Проявити б тому батьківську турботу,
Хто не знав ніколи мами і отця.
Так багато прагнень, поривань і цілей.
Хай звершиться воля, Господи, Твоя!
Поможи буть в світі - бути світлом, сіллю,
Щоб Твоє хвалилось й славилось Ім'я.
*
"Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі, використовуючи час, дні бо лукаві!" (Біблія)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
крылья птицы - Анна Зотова Стихотворение на тему человеческих взаимоотношений. Порой, особенно в период тяжких испытаний, когда душа наша переживает боль и предательство, нам хочется все бросить, отгородиться от всех. Закрыть свое сердце навсегда для любви и жизни. Но правильно ли это? Эпиграф к стихотворению: «...кто дал бы мне крылья, как у голубя? я улетел бы и успокоился бы… ибо я вижу насилие и распри в городе…; злодеяния и бедствие посреди его… обман и коварство не сходят с улиц его: ибо не враг поносит меня, - это я перенес бы; не ненавистник мой величается надо мною, - от него я укрылся бы; но ты, который был для меня то же, что я, друг мой...» Псалом 54,7-14.
